Главная / Статьи о воде / Що вибрати? Яку воду пити?

Що вибрати? Яку воду пити?

Всі знають, що людський організм, як мінімум, на 70% складається з води, якість якої впливає безпосередньо на здоров’я і, відповідно, на тривалість життя. Тому не дивно, що кожен з нас хоче поповнювати свій організм дійсно чистою і якісною питною водою.

На полицях магазинів і супермаркетів сьогодні представлений величезний  вибір бутильованої води. Однак розібратися в цьому різноманітті і зрозуміти, яка вода дійсно якісна і чиста, а яка сумнівної якості, не так-то й просто. Можна, звичайно, довіритися рекламним роликам, які обіцяють бездоганну якість і ідеальну чистоту. Але чи варто?

Пропонуємо самостійно розібратися в основних поняттях і критерії оцінки якості. Їх знання допоможе пересічному споживачеві краще орієнтуватися серед усього розмаїття питної води, представленої сьогодні на споживчому ринку.

Що таке «питна вода»?

Питна вода призначена для щоденного вживання, абсолютно безпечна для людського організму і може вживатися в необмеженій кількості.

До цієї категорії відноситься вода з будь-яких джерел і будь-якого походження, якщо її фізико-хімічні та мікробіологічні показники відповідають нормі. Вона використовується для пиття, приготування їжі, виробництва напоїв та іншої харчової продукції.

Однак далеко не вся вода, що відноситься до питної, має однаково високу якість і ідентичний складу. На сьогоднішній день в Україні можна виділити три основних джерела питної води:

  • централізоване водопостачання;
  • підземні джерела (свердловини, бювети);
  • бутильована вода.

Комунальні системи водопостачання

Водопровідна вода відноситься до найбільш доступної і тому найуживанішої. Однак у неї є один великий недолік – низька і нестабільна якість. Щороку в Україні відзначаються масові випадки зараження інфекційними захворюваннями, причина яких – вживання води з комунальних водопровідних мереж. Тому пити її в некип’яченому вигляді вкрай небажано.

Промислова і побутова діяльність людства з кожним роком все більше загострює екологічну обстановку, а кількість техногенних забруднень значно зростає. В результаті збільшується і забрудненість водойм та інших природних джерел, з яких здійснюється забір води для водоочисних систем.

При такому положенні справ найбільш логічно розраховувати на технічну воду з систем комунального водопостачання, призначену для побутових потреб. Насправді 99% від загального споживання водопровідної води саме так і використовується. Питної води людині необхідно всього 1,5-2,5 л на добу, а інша споживана комунальна вода, в прямому сенсі, йде в каналізацію. Так чи варто тішити себе думкою, що системи централізованого водопостачання будуть забезпечувати нас чистою питною водою, основна маса якої зливається в каналізацію?

Безумовно, на водоочисних спорудах беруться проби води, проводяться дослідження і робляться аналізи, які, як правило, відповідають санітарним нормам і вимогам ГОСТу. Однак поки вода від водоочисних станцій доходить до наших осель по трубах міських комунікацій вона піддається вторинному забрудненню, її якість суттєво погіршується. І цьому є цілком логічне пояснення: стан сучасних водопровідних мереж залишає бажати кращого.

Комунальні водоочисні системи в більшості населених пунктів вже давно застаріли і морально, і фізично. Обмежене бюджетне фінансування сфери міського господарства просто не дозволяє переоснастити їх, встановити нове обладнання і використовувати більш сучасні технології водопідготовки, не кажучи вже про передові і дорогих.

На сьогоднішній день більше половини міських водопровідних труб знаходиться в аварійному стані. Вони не змінювалися роками, а багато хто навіть десятиліттями.

Крім того, корозія металу, руйнівний вплив зовнішніх факторів і хлору роблять свою справу. Якби Ви хоч раз побачили, що діється всередині водопровідних труб, то навряд чи стали б пити з-під крана. Навіть ідеально чиста вода, проходячи по таким системам, стане далеко небезпечною. Крім хлору і хлорних з’єднань, про яких завжди згадується в першу чергу, вона містить пісок, глину, іржу та інші далеко не такі нешкідливі забруднення, які додаються «по дорозі» до наших будинках і квартирах.

Тому на сьогоднішній день складається ситуація таким чином, що кожен повинен сам потурбуватися про себе. Звичайно, можна сподіватися, що держава замінить водоочисні системи і водопровідні мережі на нові, більш сучасні і технологічні. Але це навряд чи станеться завтра, в наступному місяці або навіть в наступному році. А подбати про своє здоров’я варто вже сьогодні.

Найбільш поширений спосіб зробити водопровідну воду придатною до вживання – кип’ятіння. Чи так це насправді?

  • При кип’ятінні води більшість хвороботворних бактерій гине. Однак після 2-3-х хвилинного кип’ятіння найбільш небезпечні з них все ж залишаються.
  • На вміст у воді забруднень органічного походження і солей важких металів кип’ятіння абсолютно не впливає.
  • Вважається, що при кип’ятінні хлор і органічні сполуки, які містяться у воді, вступають в реакцію, утворюючи діоксин – сильна канцерогенна речовина.

Виходячи з вищесказаного, можна зробити висновок, що кип’ятіння води – далеко не найкращий вихід. Виходить, залишається 2 рішення: придбати фільтр або регулярно купувати питну воду.

Фільтри

  • Установка побутового фільтру для очищення води – непоганий вихід із ситуації. Однак, приймаючи рішення про його купівлю, варто враховувати певні моменти:
  • У кожного елементу, що фільтрує передбачений свій ресурс, і після його вироблення фільтр сам стає джерелом забруднення. Тому треба бути пильним і не упустити цей момент. Крім того, картридж необхідно замінювати, якщо фільтр не використовувався більше 72 годин (при більш тривалій перерві в фільтруючому елементі починають розмножуватися бактерії).
  • Більшість сертифікованих побутових фільтрів розраховані на очищення води від 2-3 типів забруднень. Тому при виборі моделі необхідно враховувати показники води саме у вашому районі. Для цього краще звернутися в СЕС або будь-яку акредитовану лабораторію, щоб зробити аналіз води на фізико-хімічні та мікробіологічні показники.
  • Особливо варто згадати про підроблену продукцію. В першу чергу слід звернути увагу на інструкцію до фільтру. Добросовісний виробник, що надає споживачам повну достовірну інформацію, обов’язково зверне увагу споживача на певні речовини, за якими насправді проводилася перевірка. Деякі ж виробники вказують цілі групи або класи речовин. Ще одним аргументом на користь певної продукції може стати наявність міжнародних сертифікатів якості або ж популярність торгової марки. І, звичайно ж, не варто розглядати як варіант дешевий фільтр з масою унікальних можливостей – в цьому випадку особливо велика ймовірність покупки неякісної продукції.
  • Виробники несуть відповідальність тільки за якість самого фільтру, а не за якість очищеної з його допомогою води. Тому за неякісну воду, отриману після очищення фільтром, претензії пред’являти буде нікому. Все, що стосується дотримання правил експлуатації, своєчасної заміни картриджів – за це відповідає споживач. І слід пам’ятати, що неправильна експлуатація фільтра може привести до отримання неякісної води або навіть води, зараженої бактеріями.

Значну статтю витрат при використанні фільтрів становить вартість аналізу води і змінних картриджів. Якщо ж скласти всі витрати, пов’язані з підбором, купівлею і обслуговуванням фільтру, то виявиться, що вартість такої води така ж або навіть дорожче бутильованої.

Джерельна вода

Нерідко біля міських бюветів можна побачити довгі черги охочих набрати чистої джерельної води. Здавалося б, з підземних джерел вода повинна бути чистою, корисною і смачною. Однак і тут є свої «підводні камені». Найчастіше вода містить різноманітні шкідливі домішки.

Джерельна вода може бути чистою, тільки якщо джерело розташоване далеко від виробничих підприємств, сільськогосподарських полів, скотарських ферм, поховань небезпечних виробничих відходів. Ви знаєте такі місця і можете регулярно набирати там воду? Навряд чи.

Постійне забруднення навколишнього середовища промисловими підприємствами та іншими результатами діяльності людини все більше загострює екологічну ситуацію. Якість води не тільки в поверхневих, але і в підземних ґрунтових джерелах з роками стає тільки гірше. Тому часто без попередньої обробки її вживати не можна.

Бутильована вода

В першу чергу слід сказати про те, що в продажу є бутильована вода, яка призначена для щоденного вживання (пиття і приготування їжі) і лікувальна (мінеральна).

Минеральні води містять в своєму складі в підвищених кількостях мінерали, мікроелементи, а в деяких випадках ще органічні речовини і / або гази. Залежно від джерела і специфічних компонентів мінеральні води можуть володіти особливими фізичними властивостями (наприклад, гарячі радіоактивні води).  Лікувальна дія мінеральної води визначається її складом, наявністю газів і специфічних компонентів. При вживанні її в необмеженій кількості мінеральної води може порушитися сольовий баланс в організмі.

У державних стандартах України, а саме в ДСТУ 878-93 «Води мінеральні питні. Технічні умови», передбачено їх поділ на три основних види:

  • столові (відповідні для вживання щодня без обмежень) з мінералізацією до 1 г/л;
  • лікувальні (використовувані в лікувальних і лікувально-профілактичних цілях) з мінералізацією 10-15 г/л;
  • лікувально-столові з мінералізацією 1-10 г / л.

Вся інформація про склад і рівень мінералізації води обов’язково вказується на пляшці (етикетці). Перед тим, як придбати пляшку мінеральної води, обов’язково читайте уважно етикетку, щоб знати склад води і рівень її мінералізації, для того, щоб визначити підходить вона Вам чи ні.

У продажу буває газована мінеральна вода та негазована. За рахунок додавання газу вона стає більш приємною на смак, краще втамовує спрагу і освіжає. Така вода цілком підходить для періодичного вживання, проте якщо Ви плануєте пити її протягом тривалого часу, то краще віддати перевагу варіанту без газу.

Вуглекислий газ, що використовується для газування, подразнює слизову шлунка і порушує роботу травневої системи. Щоденне вживання 2-2,5 л газованої води може спровокувати шлункові захворювання, навіть, у цілком здорової людини. Вважається, що якщо дати час воді постояти відкритою, то це дозволить видалити з неї вуглекислий газ. Можливо, в певній мірі це і допомагає, але навряд чи таким чином можна видалити всю вуглекислоту.

Лікувальні мінеральні води можна вживати тільки за рекомендацією лікаря, що визначає вид води, кількість і час прийому в залежності від стану здоров’я людини. Використовувати ж їх просто для втамування спраги не можна. Для досягнення максимального лікувального ефекту вода п’ється курсами і під наглядом лікаря.

Також до лікувальних відносяться кремнієва, шунгітовая, омагніченна та електролізна (так звана «жива» і «мертва») води. Вони дійсно роблять на людський організм корисну та лікувальну дію. Однак їх слід вживати дозовано, як і ліки.

Пам’ятайте,що питна вода — та, яку можна вживати щодня без будь-яких обмежень.

Выбираємо бутильовану воду

Вибрати бутильовану воду з великої кылькості торгових марок не так просто. Як не помилитися  та зробити правильний вибір? Існує ряд факторів, що визначають якість води.

Зовнішній вигляд

Основні ознаки, відомі всім – вода повинна бути прозорою, без кольору і запаху. Практично вся бутильована вода, яка є ​​у продажу, відповідає цим вимогам. Наявність цих параметрів обов’язкова, але вони абсолютно не гарантують якість.

Джерело

Залежно від джерела, з якого вода була взята для розлива, можна виділити три основних її «походження»:

  • З підземних водоносних шарів. Така вода може добуватися насосами з артезіанських свердловин. Особливе значення має глибина, на якій знаходиться водоносний шар. Земна кора складається з водоносних і водонепроникаючих шарів, що чергуються, товщина яких в різних районах відрізняється. Грунтові води розташовані в першому до водонепроникаючого пласта шарі і найбільше схильні до забруднення, так як в них потрапляють промислові відходи, пестициди, добрива, важкі метали, нафтопродукти та інші «наслідки» діяльності людини. Міжпластові води (з 2, 3 або 4 водоносного горизонту) набагато чистіше.
  • З поверхневих джерел. До них відносяться озера або річки. У колишні часи таку воду пили всі наші предки. Однак діяльність людини призвела до того, що ситуація змінилася. Несприятлива екологічна ситуація і техногенні забруднення суттєво змінили якість поверхневих вод. Сьогодні всі знають, що без попередньої обробки, очищення та знезараження, воду з річок та озер пити ні в якому разі не можна.
  • З мереж централізованого водопостачання. Спочатку така вода може бути з підземного або з поверхневого джерела. Основна її відмінність – наявність хлору і хлорних сполук, що використовуються для знезараження і забезпечення мікробіологічної безпеки. По суті, це і є головний її недолік.

З перерахованих вище джерел максимально чиста й корисна вода добувається з артезіанських свердловин глибиною нижче першого водонепроникаючого шару, що захищає її від техногенних забруднень. Собівартість бутильованої води з артезіанських свердловин, звичайно ж, буде набагато вище, ніж при використанні водопровідної з наступною обробкою.

Виробник, який прагне запропонувати споживачам найякісніший продукт, несе великі додаткові витрати: буріння та облаштування свердловини, експлуатаційні витрати, оплата ліцензії на використання надр, податок на воду. Тому, якщо Ви хочете пити найчистішу воду, будьте готові заплатити більше.

Ступінь очищення

Вода – це універсальний розчинник. Тому всім відома формула Н2О – це тільки формула, а насправді ніде в світі немає води, яка складалася б тільки з таких молекул. Але це і не треба, адже така вода абсолютно не годиться для вживання жодним живим організмом.

Солі, які входять до складу води,  також  необхідні для  будь-якого живого організму, як і рідина. Так закладено природою, і ми не в силах цього змінити. Ми можемо тільки намагатися жити в гармонії з природою, а протистояти їй – не найкраще рішення. Тому воду не потрібно очищати від всіх компонентів, що не «вписуються» в формулу Н2О.

Тоді виникає питання: «Від чого слід очищати воду, а що в ній повинно залишитися?»

До складу води, яку ми споживаємо, входять:

  • нерозчинні домішки;
  • неорганічні речовини (мікро- та макроелементи);
  • органічні розчинені речовини;
  • гази (кисень, вуглекислий газ, азот, іноді сірководень);
  • мікроорганізми.

Очищення води – це складний процес, який передбачає видалення непотрібних компонентів і збереження корисних. В іншому випадку є всі шанси отримати те, що важко буде назвати питною водою. Тому основне завдання процесу очищення видалити саме шкідливі домішки.

Від чого необхідно очищати воду?

  • Від механічних і нерозчинних домішок. Це забезпечує її прозорість.
  • Від хвороботворних мікроорганізмів. Причиною більшості епідемій і пандемій минулих століть була передача інфекцій через питну воду.
  • Від органічних речовин. Вони можуть вступати в реакцію з іншими елементами (наприклад, хлорними сполуками), створюючи канцерогенні речовини, або стати харчування для мікроорганізмів, сприяючи розмноженню останніх.
  • Від сірководню. Така вода непридатна для пиття і приготування їжі та й в побутовому використанні не зовсім приємно, коли довкола Вас стоїть запах тухлих яєць, а в великій концентрації газ може викликати головокружіння, тошноту, порушення зору, органів дихання і може призвести навіть до летальних випадків.

Використання різних методів очищення й обробки дозволяє видалити ті чи інші домішки. Однак факт залишається фактом – чим вище якість вихідної води, тим в меншій впливі вона потребує.

Тому найкраща питна вода може бути тільки з чистих природних джерел і не вимагає додаткової обробки. Але, на жаль, вибір такої води занадто обмежений, особливо, якщо говорити про магазини і супермаркети.

Солі: очищати чи ні?

Таке визначення якості води, як осад після кип’ятіння, не відповідає дійсності. Осад дають солі кальцію і магнію, а, як ми вже говорили, вони необхідні нашому організму.

Утворений, через випадання солей, осад несприятливо впливає на побутові нагрівальні елементи, парогенеруючі котли, псує зовнішній вигляд сантехніки, але його абсолютно не можна відносити до критерію оцінки якості питної води. Більш того, якщо при кип’ятінні води не утворюється осад, то це через низький вміст Са і Мg і тому вода не рекомендується до вживання протягом тривалого часу.

Вода з низькою концентрацією мінеральних солей може вживатися тільки в обмеженій кількості і лише в поєднанні з водою, що містить ці елементи. Наприклад, використовуватися для приготування чаю або кави.

Рекомендований вміст кальцію і магнію в питній воді:

  • Мg – 20-30 мг / л (мінімум 10 мг/л);
  • Са – 40-80 мг / л (мінімум 20 мг/л);
  • жорсткість води (сумарна концентрація солей Са і Мg) – 2-4 ммоль/л;
  • оптимальну кількість сухого залишку – 250-500 мг / л;
  • мінералізація (мінімальна) – 100 мг / л.

Розлив води

Де і як розливають воду

Якість бутильованої води визначається не тільки джерелом, з якого виробник її бере, і ступенем очищення, а й усією системою виробництва, рівнем її організації, оснащенням тощо. Покупець повинен бути впевнений в дотриманні всих правил і санітарних норм при розливі води в тару.

У всьому світі контроль якості харчової продукції включає не тільки аналіз самого продукту. Обов’язковою умовою є дотримання всіх норм, які  вимагаються до облаштування  технічними і технологічними можливостям виробництва.

Якщо завод побудований відповідно до санітарно-гігієнічних норм, оснащений високотехнологічним обладнанням, скрізь і в усьому дотримано правила санітарії і гігієни, вимоги для харчових виробництв, то і продукція, що випускається також буде завжди гарантовано якісною.

Наприклад, зразок продукту надавався на аналіз, коли виробництво працювало без збоїв, і за результатами досліджень це високоякісний продукт. Але це ж тільки одиничний аналіз, а споживач отримує продукцію постійно, коли немає збоїв в роботі, і коли вони є.

Іншими словами, підтвердження результатами аналізу якості продукції підприємства, яке не відповідає вимогам і нормам, ще не дає гарантії, що споживач завжди буде отримувати якісні продукти.

Вимоги до тари

При розливі питної води в бутлі об’ємом 18,9 л завжди варто цікавитися, як відбувається їх підготовка. Справа в тому, що це полікарбонатні бутлі й вони відносяться до оборотної тари, тобто тара багаторазового використання.

Після повернення оборотної тари на виробництво вона проходить процес мийки і стерилізації, щоб не стати джерелом забруднення води. Зазвичай для цього використовуються спеціальні автоматичні системи, процес роботи яких задається спеціальними параметрами. Крім того, проводяться аналізи на мікробіологічні показники вимитих бутлів і машини.

Ручна мийка таких бутлів – далеко не кращий варіант. Складно гарантувати, що вони будуть ідеально чистими і не стануть джерелом зараження і поширення інфекційних захворювань.

При замовленні води в полікарбонатних бутлях необхідно заздалегідь з’ясувати, як здійснюється мийка та підготовка тари на виробництві. Якщо не лінуватися, то можна відвідати виробництво з розливу води і переконатися, що всі санітарні норми дотримуються. Адже ви пам’ятаєте, що вміст води в нашому організмі –  це 70% і тільки вам вирішувати, яку воду буде вживати ваш організм.

Контроль якості

Постійне  проведення лабораторних аналізів води дозволяє контролювати процес виробництва на всіх етапах, своєчасно виявляти проблеми і не допускати зміни якості готового продукту. Своєчасні дослідження стають своєрідним щитом, захистом, що дозволяє виробнику бути впевненим в якості продукту, який він випускає, а покупцеві – як споживачу даного продукту.

Спробуємо розібратися, як визначити ступінь чистоти води. В першу чергу, для оцінки якості води необхідно знати, зміст чого і в якій концентрації є допустимим. Будучи універсальним розчинником, вода накопичує в собі безліч речовин. По суті, вона являє собою складний розчин з органічних і неорганічних речовин, а також розчинених газів. Крім того, в ній є і живі мікроорганізми.

Вода в різних місцевостях, на різних глибинах має свої відмінні риси, притаманні лише їй. У різних джерелах водозабору співвідношення елементів і речовин в ній відрізняється, що і визначає її смакові якості. Основні характеристики води визначаються її катіонно-іонним складом, проте він не може відобразити її якість. Тому потрібні інші дослідження, здатні визначити ступінь чистоти води і наявність техногенних забруднень.

Наскільки сторонні домішки шкідливі або навіть отруйні, допоможе визначити повний аналіз, який проводиться в спеціальній лабораторії, яка оснащена сучасними високочутливими приладами. Тільки таке обладнання дозволить визначити ступінь забрудненості води хлорорганичними сполуками, пестицидами, гербіцидами та іншими канцерогенними речовинами.

Репутація виробника

Купуючи воду, намагайтеся вибирати продукцію відомих виробників з досвідом роботи на ринку та  з гарною репутацією.

Це стане свого роду гарантією якості. Виробники, які з таким трудом завоювали собі добре ім’я, навряд чи будуть його паплюжити виробництвом неякісних продуктів.

Приймаючи рішення вживати бутильовану воду, обов’язково вивчайте інформацію, зазначену на етикетці. Якщо не вказано, що вона з артезіанського джерела і немає адреси розташування свердловини, то цілком ймовірно, що в пляшці просто очищена вода з комунального водопроводу.

Top